Географія. Мислення, що змінює світ.

Значення географії у свідомості пересічної людини часто недооцінене. Це при тому, що більшість інформації, яку сприймає людина, має просторову прив'язку. Без географічних знань неможливе успішне державне та регіональне управління, інженерно-проектувальна та будівельна діяльність, діяльність міжнародних компаній, внутрішня та зовнішня розвідка, прогнозування погоди тощо. Значна частина прогресу у впровадженні інформаційних технологій пов’язана саме зі створенням геоінформаційних систем. Проте географія достойна більшого, ніж бути служницею інших наук та видів людської діяльності.

Що вирізняє сучасну географію від інших наук? Для географії властивий холістичний погляд на світ - дослідження світу як цілісності, де жоден елемент не може розглядатися відірвано від інших. Жодна інша наука не претендує на пошук універсальних законів, які би пояснювали розвиток усіх форм руху матерії у їх єдності, намагаючись подолати прірву між сферою матерії і духу, природничого та суспільного. Її девіз – "Простір та взаємодія". У цих пошуках географія як ніколи наближається до філософії. Для науки, що традиційно дистанціювалася від неї й була "сама собі філософією" - це хороший знак і ознака прогресивності.

Ми живемо у час швидкого науково-технічного прогресу та глобалізації, коли нівелюються відстані та розчиняються кордони, універсалізуються економічні, соціальні, культурні аспекти життя людей у найвіддаленіших куточках світу.

Здавалося б, зникає важливість географії як вчення про місцерозташування, локації, географічне положення, відміни від місця до місця. Але для людей, коли і де б вони не жили, психологічно важливо відчувати свою унікальність, свою ідентичність. Парадокс, але глобалізація усе більше підштовхує до посилення ролі місцевого (локального, регіонального).

Процес адаптації глобальних цінностей до місцевої специфіки отримав специфічну назву - глокалізація. Існує ціла взаємодіюча ієрархія рівнів ідентичності - від локального до глобального, спрямована на збереження географічного різноманіття при єдності усього світу. "Єдність у багатоманітті" - між іншим, девіз Європейського Союзу.

І, на моє глибоке переконання, культурно різноманітний світ є в цілому більш стабільним, успішним та цікавим, ніж той, де повністю перемагає одна культурна традиція. Яким чином відбувається зазначена взаємодія? Якими є оптимальні пропорції специфічного та універсального? - на ці питання відповідь мусять дати саме географи.

Переконаний, що науково-технічний прогрес зробить можливими міжзоряні (якщо не міжгалактичні) перельоти. Як мореплавці вирушали на пошук невідомих континентів, так люди шукатимуть нову домівку, тікаючи від колись життєдайного Сонця, що перетвориться на червоний гігант. Але людство ризикує не дожити до тих часів, якщо не владнає ті набагато прозаїчніші екологічні проблеми, які вже зараз несуть загрозу існуванню життя на нашій планеті. І навіть якби ми могли втекти у Космос саме зараз - не вважаю такий вихід правильним і достойним Людини.

Безліч релігійних та філософських вчень стверджує: не шукай проблему в інших, шукай її всередині себе. Аніж шукати долі на чужині, набагато кращим і простішим рішенням є наведення порядку у власній домівці. Серед усіх наук саме географія завдяки комплексному погляду на усі взаємодіючі компоненти географічної оболонки здатна стати дорожною картою цього процесу.

На поверхні Землі практично не залишилося білих плям. На географічних картах вже не зустрічаються написи Terra Incognita, що ваблять своєю таємничістю. Проте, за влучним висловом Дж. К. Райта, найбільші, найцікавіші та найменш досліджені Terrae Incognitae лежать в умах і серцях людей. Наукова географічна реальність - лише одна із можливих, і не може претендувати на абсолютну істину. Існує стільки географічних світів, скільки існує людей. Просторова поведінка людей визначається не тим, яким світ є насправді, але тим, як люди сприймають світ і яким вони його хочуть бачити. Дослідженням уявлень територіально-локалізованих спільнот про простір займається молода галузь географії - перцепційна географія.

При вирішенні усіх перелічених та неперелічених тут завдань географам неминуче доведеться співпрацювати з представниками інших наук, ставати до певної міри економістами, екологами, істориками, культурологами, застосовувати загальнонаукові підходи (наприклад, синергетичний) тощо, не перестаючи бути при цьому географами. І цього не варто лякатися, бо по-справжньому продуктивні дослідження на сучасному етапі розвитку науки можуть бути лише між- та наддисциплінарними.

Цей сайт для тих, хто безтямно закоханий у географію і бажає здивувати світ новими думками та відкриттями. Цей сайт для тих, хто цікавиться усіма можливими світами нашої планети - фізичними та ментальними, реальними і уявними. Він стане корисним для всіх бажаючих поділитися власним баченням актуальних географічних проблем та знайти однодумців. Адже необхідна умова нашого успіху - інтенсивне спілкування та обмін ідеями між географами різних наукових шкіл, поколінь, країн…

Приєднуйтесь!

Олексій Гнатюк, http://www.geograf.com.ua/